"Зима — це казка наяву…
Вона приходить поступово,
I ось вночi вже випав снiг,
I стало все казково..."
Прикмети про зиму
• Якщо зима не настала в грудні і січні, то вона не настане до 10 лютого
• Снігурі прилетіли в грудні - зима буде суворою.
• Зима морозяна, з великим снігом віщує гарний врожай хліба.
• Від заморозку до зими - місяць.
• На полях сніг хвилястий - будуть хліба рясні.
• Зима не настала, доки не встановиться санна дорога.
• Дощова зима - ознака неврожайного року.
• Взимку надходять хмари з півночі -потепліє.
• Зима малосніжна - літо посушливе.
• Взимку сухо й холодно - влітку сухо й жарко.
Зимові приказки
- Багато снігу — багато хліба.
- Взимку сонце крізь плач сміється.
- Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
- Держись, Хома, іде зима!
- До завірюхи треба кожуха.
- Зима без снігу — літо без хліба.
- Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно.
- Зимнє тепло, як мачушине добро.
- Зимня пора усе підбира.
- Зимою деньок, як комарів носок.

Зимові прислів'я
- Багато снігу – багато хліба.
- Добрий той сніг, що вчасно ліг.
- Зима без снігу – не буде хлібу.
- Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
- Зимова днина така: сюди — тень, туди — тень, та й минув день.
- Зимове сонце крізь плач сміється.
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Літо запасає, а зима з'їдає.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Страшна зима, як дров нема.
- То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
- Узимку літа не доженеш.
- Що влітку відкладеш, то взимку, як знайдеш.

Загадки про зиму

1.На дворі горою, а в хаті водою.
(Сніг)
2.Восени не в’яне, а взимку не вмирає.
(Ялинка)
3.Біла скатертина всю землю вкрила.
(Сніг)
4.Без рук, без голови, а вікна малює.
(Мороз)
5.Білий як пір’їна, холодний як крижина.
(Сніг)
6.Біла морква зимою росте.
(Буруля)
7.Що то за гість, що тепло їсть?
(Мороз)
8.Плету хлівець на четверо овець,
А на п’яту окремо.
(Рукавичка)
9.Влітку відпочивають,
Взимку дітей катають.
(Санчата)
10.Як це білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться.
(Сніг)
11.Зірка сніжно біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(Сніг)
Віршики про зиму

ЗАЙЧИКОВІ ВУХА
В. Каменчук
В. Каменчук
Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!
УСІ ДЕРЕВА В ІНЕЇ
А. Камінчук
А. Камінчук
Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітерець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам вікна розмальовує.
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітерець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам вікна розмальовує.
СНІГОВА БАБА
М. Підгірянка
М. Підгірянка
Що за гамір?
Що за гра?
Ліпить бабу
Дітвора.
Ой, у баби
Горб на спині
І ломака
Он яка!
Ніс у баби
З картоплини,
Рот у баби
З буряка!
Ой же, баба снігова,
Біла в баби голова.
Що за гра?
Ліпить бабу
Дітвора.
Ой, у баби
Горб на спині
І ломака
Он яка!
Ніс у баби
З картоплини,
Рот у баби
З буряка!
Ой же, баба снігова,
Біла в баби голова.
ПОДРУГИ
Н. Замрія
Н. Замрія
Засоромилася Осінь,
Що все листя скинула.
Їй Зима пухову хустку
На плечі накинула.
Глянь – у хусточці вона
Вже не Осінь, а Зима…
Що все листя скинула.
Їй Зима пухову хустку
На плечі накинула.
Глянь – у хусточці вона
Вже не Осінь, а Зима…
Комментариев нет:
Отправить комментарий